село Остриківка

Історія села Остриківка

Остриківка виникла приблизно на початку XIX ст.. як хутір Великого Токмака, від якого відокремилась в 1842 р. Село заснувалось на лівому березі річки Токмак. На правому березі  уже були тоді німецькі колонії Лібенау і Вернерсдорф.

         Назва с. Остриківка зв’язується з іменем першого хуторянина козацького старшини Юхима Острика. За статистичними даними 1864 р. значиться село Острикове, село казьонне тобто із державних селян, що складається власне із двох поселень Острикове (Горо Токмак) і Скелювате. Дворів 121, чоловіків 429, жінок 434. В кінці 70-х і на початку 80-х років XIX є молитовний будинок та школа. За переписом 1896 року в Остриковому-Скелеватому значиться церква, дві школи, 5 вітряних млинів, 2 маслобойні, 5 кузень, хлібозапаснй магазин і винна лавка.

Завдяки колишньому секретарю парткому колоспу, учаснику Великої Вітчизняної   війни Г. Хвостику в Остриківці було створено музей історії села. Григорій Ілліч побував в архівах, від найшовши унікальні історичні відомості.

У матеріалах музею містяться також деякі відомості про тамтешні менонітські колонії Лібенау, Вернерсдорф (колишна Майське і Прибережне, які були приєднані до Остриківки в 1974 р.) і Шензе (сучасна Снігурівка), засновані протягом 1823-1824 рр. У 1879 році в Лібенау було збудовано цегельно-черепичний завод, на якому   працювали 11 робітників. У рік завод випускав 200 тис. шт.. цегли і 3 тис. шт. черепиці. В  менонітських поселеннях широко застосовувалося розведення шовкопрядів, цим в основному займалися жінки.