Початок провадження у справі у Європейському суді з прав людини

        Будь-яка заява, подана до Європейського суду з прав  людини (далі - Суд),  оформляється письмово і підписується заявником або представником заявника.

        Якщо заяву подано неурядовою організацією або групою осіб, її підписують особи, уповноважені представляти цю організацію чи групу. Палата або відповідна комісія вирішує питання про те, чи є повноважними особи, які підписали цю заяву. Якщо є представники, вони мають надати довіреність  або письмове підтвердження повноважень виступати від імені заявників.

        Будь-яка держава, що має намір порушити справу перед Судом, подає до канцелярії міждержавну заяву, яка має містити:

1) найменування сторони, проти якої подається заява;

2) виклад фактів;

3) виклад стверджуваного порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція);

4) підтвердження відповідності критеріям прийнятності (вичерпання національних засобів захисту та правило щодо шестимісячного строку);

5) предмет заяви та загального зазначення вимог справедливої сатисфакції, від імені сторони чи сторін, що вважають себе потерпілими;

6) ім’я та адресу особи (осіб), призначеної довіреною особою і має супроводжуватися копіями будь-яких відповідних документів, зокрема рішень-судових чи несудових – стосовно предмета заяви.

        Кожна індивідуальна заява подається на бланку (формуляр, який можна завантажити на офіційному сайті Суду - www.echr.coe.int), наданому канцелярією, якщо голова відповідної секції не вирішить інакше. Індивідуальна заява має містити:

1) ім’я, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу заявника;

2) ім’я, рід занять та адресу довіреної особи, якщо така є;

3) найменування сторони або сторін, проти яких подається заява;

4) стислий виклад фактів;

5) стислий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних документів;

6) підтвердження про дотримання заявником критеріїв прийнятності (вичерпання засобів правового захисту і правило щодо шестимісячного строку);

7) предмет заяви і має супроводжуватися копіями будь-яких відповідних документів, зокрема рішень – судових чи несудових – стосовно предмета заяви.

        Крім того, заявники повинні:

а) надати інформацію, особливо документи і рішення, зазначені вище, що могли б довести відповідність критеріям прийнятності;

б) зазначити, чи подали вони свої скарги на розгляд за будь-якою іншою процедурою міжнародного розслідування чи врегулювання.

        Заявники, які не бажають розкривати свою особу перед громадськістю, мають це зазначити і також викласти причини на виправдання такого відступу від звичайного порядку доступу громадськості до інформації щодо провадження в Суді. Голова палати може надати дозвіл на анонімність у виняткових і належним чином виправданих випадках.

        Недодержання вимог може спричинитися до відмови в реєстрації  та в розгляді справи Судом.

        Датою прийняття заяви, як правило, вважається дата першого повідомлення від заявника, в якому було викладено, принаймні у стислій формі, предмет заяви. Проте за наявності  достатніх підстав Суд може вирішувати, що датою прийняття заяви має вважатися інша дата. Заявники мають повідомляти Суд про будь-які зміни щодо адреси та інших обставин, які стосуються заяви.

         Якщо міждержавна заява має характер відкритого документа, то палата, створена для розгляду цієї справи, призначає одного або більше суддів зі свого складу суддею-доповідачем (суддями-доповідачами), який, після отримання письмових зауважень від сторін, яких стосується справа,  подає доповідь про прийнятність заяви. Суддя-доповідач подає ті доповіді, проекти та інші документи, які можуть допомогти палаті та її голові у виконанні ними своїх функцій.

         Коли індивідуальну заяву подано, голова секції, до якої передано справу, має призначити суддю-доповідача, який перевірятиме заяву. При розгляді заяв судді-доповідачі:

1) можуть зажадати від сторін подати в межах встановленого строку будь-яку фактичну інформацію, документи чи інші необхідні, на їхню думку, документи;

2) беручи до уваги розпорядження голови секції про те, щоб справа була розглянута палатою, вони вирішують, хто має розглядати заяву – комісія чи палата.

         Якщо, на думку судді-доповідача, подані заявником матеріали вже самі по собі достатні для висновку про неприйнятність заяви або необхідність її вилучення з реєстру Суду, ця заява розглядається комісією, якщо немає якихось особливих підстав, що не дозволяють цього.

          Суддя-доповідач подає ті доповіді, проекти та інші документи, які можуть допомогти комісії, палаті або її голові у виконанні ними своїх функцій.

           Наступними етапами для заяви, поданої до Європейського суду з прав людини буде провадження щодо прийнятності, провадження після прийняття заяви, слухання тощо.

В.о. начальника Головного

територіального управління

юстиції у Запорізькій області                                       Олексій Долгополов